ІСТОРІЯ ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


  Індустріалізація 20х - 30х років передбачала як реконструкцію та створення нових промислових підприємств , так і відтворення новітніх вітчизняних галузей. У відповідь на це Постановою ЦВК та РНК  Союзу РСР в 1930 р. в м. Харкові, столиці України, було засновано автомобільно-дорожній університет (ХАДІ) . Першими його факультетами стали автомобільний та дорожньо-будівельний.

 Дорожньо-будівельний факультет, став першим підрозділом та ведучим центром підготовки інженерних кадрів для дорожнього господарства всієї України. Саме цей рік може вважатись офіційно і початком розвитку дорожньої науки. З моменту створення факультету здійснювалася підготовка інженерних кадрів для дорожньої галузі. Вже в перші роки існування спеціальності до занять залучалося близько 100 студентів, а I-й випуск інженерів-шляховиків в кількості 38 студентів відбувся вже 11 жовтня 1933 р. і співпав з введенням в експлуатацію власної будови (нинішня адреса). А починали навчання на базі ХІІТУ (нині Українська державна академія залізничого транспорту). Ця спеціальність була новою для країни, майже не було досвідчених науково-педагогічних та інженерних кадрів за профілем діяльності. За рахунок висококваліфікованих фахівців суміжних споріднених спеціальностей зароджувався факультет та ріс його авторитет на безкрайніх просторах Батьківщини.

Можна, без сумніву, констатувати, що нинішнє положення та успіхи факультету базуються на 3-х «стовпах», які мали вже досвід  роботи в близьких за профілем ХАДІ установах. До них можна віднести, перш за все, Олександра Костянтиновича  Бірулю, наукові і педагогічні інтереси якого не мали меж. В 1931 р. він зрілим професіоналом прийшов в ХАДІ завідувати кафедрою дорожньої справи з посади директора УкрдорНДІ, інституту який також базувався в м. Харкові. І до кінця днів своїх, аж до 1967 р., її очолював вже  як кафедру «Будівництва та експлуатації автомобільних доріг», а з 1945 по 1959 р. водночас був ректором ХАДІ. Це саме завдяки йому дорожня наука вийшла за межі факультету та інституту в цілому, адже з його школи вийшли Ю.М. Даденков Iй ректор НТУ (КАДІ), а надалі і міністр МВССО України, А.Б. Гредескул, М.Я. Говорущенко, В.Ф. Бабков - багаторічний проректор ТУ (МАДІ), А.М. Холодов, Б.І. Коган, А.К. Славуцький, Г.К. Ніколаєвський. Саме він, в тому ж 1931 році, запросив до роботи в ХАДІ в якості завідувача, спочатку кабінетом, М.І. Волкова, який також працював в УкрДор НДІ завідувачем лабораторії. Талант організатора був помічений керівником ХАДІ на той час і М.І. Волкову доручають керувати новоствореною кафедрою дорожньо-будівельних матеріалів, якою він беззмінно керував до 1974 року. Без сумніву такою ж опорою факультету був і Іван Олексійович Романенко, який ще в 1927 р. був удостоєний звання професора (під час роботи в Харківському геодезичному інституті), та перейшов до ХАДІ в 1932 р., надалі очолив новостворену на базі кафедри дорожньої справи кафедру проектування доріг в 1936 р. і був її завідувачем до 1963 року.

         Започатковані проф.  Бірулею О.К. та проф. Волковим М.І. справи оформилися, по великому рахунку, в окремі напрямки і започаткували такі і нині діючі, та з успіхом працюючі, всесвітньо відомі школи:

-  «Підвищення ефективності будівництва та експлуатації автомобільних доріг» (нині продовжує справу д.т.н., проф. Жданюк В.К.)

-  «Фізико – хімія, механіка та довговічність органічних і мінеральних в’яжучих та бетонів на їх основі» (керує д. т. н. проф. Золотарьов В.О.)

Проф. І.О. Романенко започатковано техніко-економічні основи проектування мережі автомобільних доріг, оцінки ефективності капіталовкладень в дороги. В подальшому саме на цій кафедрі почалося вперше в ХАДІ впровадження електронних обчислювальних машин при проектуванні доріг і, як наслідок, автоматизація процесу проектування автомобільних доріг з урахуванням психофізіологічних особливостей поведінки водія.

Кафедра мостів почала водночас діяти нарівні з кафедрою дорожньої справи. Суттєвого розвитку вона отримала в кінці 30-х років. Саме в 1939 р. зв’язав своє життя з ХАДІ Володимир Олексійович Російський. По завершенні Війни 1941 – 1945 років, де саме за його участі та за його проектами побудовані десятки мостів та переправ від Кавказу до Дунаю, повертається до інституту, очолює кафедру мостів та продовжує наукову роботу з питань розрахунку автодорожніх мостів та проектну роботу.

Взагалі в повоєнні роки непростою була проблема з кадрами на факультеті. Основу склали ті, хто ще в довоєнні часи готували фахівців, розвивали науку: професори О.К. Біруля, М.І. Волков, І.О. Романенко, В.О. Російський, О.Г. Батраков, Я.А. Калузький. Саме завдяки їм активізувалася наукова робота на факультеті, перш за все через аспірантуру, і в 50-ті роки професорсько-викладацький склад поновився такими кандидатами наук: В.Д. Зінченко, Д.М. Єрмакович, С.Г. Міхович, Б.П. Назаренко, В.М. Смірнов.

Кінець 60-х років, початок 70-х років характерний тим, що визнаним науковцям та педагогам О.К. Бірулі, І.О. Романенку, М.І. Волкову, В.О. Російському приходить зміна, добре підготовлена ними. Саме цей термін співпав зі зміною потреб розвитку дорожньої галузі, а як наслідок тематика наукових досліджень перетерпіла певних змін. Але вже готовими виявилися учні перших фундаторів дорожньо-будівельного факультету, які дали новий поштовх науковим дослідженням. Серед вирішуємих проблем були: удосконалення технології будівництва та експлуатації доріг, водно-теплового режиму роботи земляного полотна та дорожнього покриття, закономірності організації дорожнього руху з метою раціонального проектування елементів профілю доріг, основи системного проектування доріг, в тому числі з використання ЕОМ, оптимальні методи технології виробництва залізобетонних виробів для дорожніх потреб, довговічність дорожніх цементо- та асфальтобетонів. Величезний вклад в розвиток цих досліджень внесли науковці та вже учні засновників факультетської науки: О.Т. Батраков, Е. В. Гаврилов, І.М. Грушко, Я.А. Калужський, І.В. Корольов, С.Г. Міхович, Б.П. Назаренко, М.П. Лукін, В.М. Сіденко, В.В. Філіппов. Кожне з цих прізвищ – це яскраві особистості! І не тільки як «науковці», а як і викладачі. Проректорами ХАДІ стали С.Г. Міхович та Е.В. Гаврилов. М.П. Лукін став Iм на факультеті за роки України лауреатом Державної премії та поки що єдиним. В.В. Філіппов став засновником впровадження ЕОМ та комп’ютерних досягнень як в навчальний процес, так і в наукові дослідження. Не можна обійти увагою особливо постать Івана Макаровича Грушка, який заклав основи формування на факультеті наукового напрямку, пов’язаного з проблемами фізико-хімічної механіки, теорії міцності і технології бетонів, в тому числі дорожнього цементобетону. Це завдяки його зусиллям, як вченого так і завідувача кафедри ТДБМ (а з 1974-го  по 1992 р.  і ректора ХАДІ), відбувся захист докторських дисертацій спочатку В.О. Золотарьовим, а потім О.Г.Ольгінським, а в останню п’ятирічку доц. С.М. Толмачовим. Всього ж ним підготовлено більше 40 кандидатів наук, які надалі ставали знаними науковцями в підрозділах, де вони працювали, ставали знатними виробничниками та громадськими діячами. Саме Іван Макарович дав поштовх появі нової в інституті (університеті) кафедри екології та хімії в 1992 році та відкриттю нової спеціальності «Прикладна екологія».

В 70-ті роки ж суттєво активізувалась видавнича діяльність на факультеті. Була видана величезна кількість підручників та навчальних посібників, більшість з них ввійшла в фонд навчальної літератури по дорожній тематиці, за якою навчалася вся величезна колись країна. Не можна обійти її увагою. Серед літератури: «Проектування та експлуатація автомобільних доріг» (О.К. Біруля, С.Г. Міхович), «Дорожньо-будівельні матеріали» (М.І. Волков, І.М. Грушко), «Проектування та розрахунок залізобетонних мостів» (Б.П. Назаренко), «Технологія будівництва автомобільних доріг» (В.М. Сіденко, О.Т. Батраков), «Мости та споруди на автомобільних дорогах» (Б.П. Назаренко), «Основи наукових досліджень» (І.М. Грушко), «Організація, планування та управління дорожнім будівництвом» (О.Т. Батраков),  «Автоматизація виробничих процесів в дорожньому будівництві» (Я.А. Калужський, С.М. Деревянко).

Взагалі середина 90х років була в цілому для університету та факультету ознаменована тим, що за ініціативи та активної підтримки ректора університету проф. А.М. Туренка поставлена перед колективом навчального закладу завдяки розширення переліку фахівців, які були необхідні для країни в той час. На факультеті було розпочато підготовку фахівців-економістів дорожнього господарства (в подальшому» спеціальність влилася» в напрям «Менеджмент організацій» на ФУБ) та фахівців з  організації дорожнього руху (в подальшому стала складовою напряму «Транспортні технології» на факультеті транспортних систем). Саме в цей час нами розпочато підготовку фахівців-мостовиків. Отримано ліцензію на підготовку фахівців ще за одним напрямом «Геодезія, картографія та землеустрій». В цьому є щось символічне, адже Iй зав. каф. проектування доріг проф. І.О. Романенко прийшов з геодезичного інституту.

Все то була коротка історія розвитку факультету. В нинішньому ж його стані, вже за роки України, як самостійної держави, факультет - це 4 напрямки підготовки:

193 - Геодезія та землеустрій готує здобувачів вищої освіти за освітньо-професійними програмами «Геодезія та землеустрій» та «Інженерна геодезія»

192 - Будівництво та цивільна інженерія готує здобувачів вищої освіти за освітньо-професійними програми «Автомобільні дороги і аеродроми», «Мости і транспортні тунелі» та «Технологія виробництва будівельних та дорожньо-будівельних матеріалів та виробів»;

161 - Хімічні технології та інженерія готує здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Хімічні технології в будівництві»"

101 - Екологія готує здобувачів вищої освіти за освітньо-професійними програмами «Екологія та рекреація», « Екологія та охорона навколишнього середовища» та «Екологічна безпека».

Факультет з 2006 по 2018 рр.  очолював канд. техн. наук, професор Володимир Олександрович Псюрник. Заступниками працювали: доц. кафедри будівництва та експлуатації доріг Олександр Олександрович Догадайло та старший викладач кафедри мостів, конструкцій та будівельної механіки Андрій Васильович Ігнатенко.

З 2018-2021 рр. факультет очолював д.т.н., проф. Бугаєвський Сергій Олександрович.

З 2021-2023 рр. факультет очолював к.т.н., доц. Маляр Володимир Володимирович.

З 1 липня 2023 року деканкою факультету призначено к.т.н., доц. Бережну Катерину Вікторівну.

Деканами факультету були досвідчені педагоги, талановиті науковці:

- упродовж 1930-1933 рр. – були Василь Олексійович Смірнов, Гаврило Карлович Хилобок, Микола Йосипович Баскевич;

- у 1933-1936 рр. – доц. Костянтин Олександрович Лебедев, (у цьому ж 1936 році був призначений тимчасово виконуючим обов’язки  директора Омського автошляхового інституту);

- у 1936-1941 рр. – проф. Михайло Іванович Волков; у 1945-1946 рр. – ст. викладач Михайло Давидович Тілевич; у 1946-1947 рр. – доц. Олексій Іванович Леушин; у 1947-1950 рр. – доц. Леон Абрамович Барац; у 1950-1955 рр. – проф. Володимир Олексійович Російський; у 1955-1974 рр. – проф. Борис Павлович Назаренко; у 1974-1981 рр. – проф. Володимир Григорович Кравченко; у 1981-1982 рр. – проф. Віктор Михайлович Смірнов; у 1982-2003 рр. – проф. Віталій Миколайович Ряпухін; у 2003-2005 рр. – проф. Ігор Володимирович Кіяшко;  у 2005-2018 рр. проф., к.т. н. Псюрник Володимир Олександрович; 

 До складу факультету входить сім кафедр: будівництва та експлуатації автомобільних доріг ім. проф. О.К. Біруля (доц. Р.В. Смолянюк), проектування доріг, геодезії і землеустрою (доц. Є.В. Дорожко), технології дорожньо-будівельних матеріалів ім. проф. М.І. Волкова (доц. С.В. Оксак), мостів, конструкцій і будівельної механіки ім. проф. В.О. Російського (проф. С.О. Бугаєвський), екології (проф. Н.В. Внукова), хімії (проф. Т.О. Ненастіна), інформатики і прикладної математики (проф. А.І. Левтеров).


СМІРНОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ


БАСКЕВИЧ МИКОЛА ЙОСИПОВИЧ


ЛЕБЕДЕВ КОСТЯНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ


ВОЛКОВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ


ТІЛЕВИЧ МИХАЙЛО ДАВИДОВИЧ


ЛЕУШИН ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ


БАРАЦ ЛЕОН АБРАМОВИЧ


РОСІЙСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ


НАЗАРЕНКО БОРИС ПАВЛОВИЧ


КРАВЧЕНКО ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ


СМІРНОВ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ


РЯПУХІН ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ


КІЯШКО ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ


ПСЮРНИК ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ


БУГАЄВСЬКИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ


МАЛЯР ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ